Як у містерій є найвища межа злету людського духу,
так Аркани є найнижчою межею, до якої
Божество безпосередньо сходить.
Священна Книга Тота
Напередодні травневих свят мені зателефонували з компанії-дистриб’ютора й повідомили, що для мене прибув Arkane 3000 із майстрової колекції. В Андоррі я трохи пограв на Imperator 3000 і Roxane 3000, був вражений і зацікавився питанням: як же звучить французький LAG із Floyd Rose. Потираючи руки й гидко хихикаючи, я потяг трофей у свою барліг із метою оцінити його переваги та недоліки. Ех, знав би я тоді, на що підписався… Але про все по черзі.
Дека інструмента виконана за принципом «сендвіч». Зворотний бік — африканське червоне дерево, на лицьовому — «хмарний» клен товщиною сантиметри три, не менше (такої марнотратності я не пригадую ні на одному баченому мною Custom Shop), між ними — тонкі прошарки з двох темних і однієї білої смужок деревини; судячи з усього — бубінга або горіх і клен. Покриття — матовий шорсткий лак Satin Patina, який залишає відчуття дотику руки безпосередньо до дерева. Гриф зроблено з канадського клена й прикручено до деки чотирма гвинтами з індивідуальними шайбами. Накладка грифа — з чорного дерева з інкрустаціями з натурального перламутру. Обов’язкові 24 лади для всіх гітар сегмента super strat. Стандартний для всіх інструментів LAG подвійний анкер із титановими вставками. Класична «фендерівська» мензура. При уважному огляді з’ясувалося, що кнопки кілків Schaller виконані з чорного дерева. Для погляду збоку ця деталь залишиться непоміченою — вважатимемо такий хід концептуальним штрихом. Original USA Floyd Rose з матовим покриттям Patina, два хамбакери DiMarzio: DP 192 на бриджі та DP 160 на неку, трьохпозиційний перемикач, гучність і тон із push-pull для відсічення котушок. Уся фурнітура матового чорного кольору. У комплекті йде фірмовий Lag Croco Case, який справив незабутнє враження на відомого гітариста Гену Мартова: «у такий кейс дурниці не кладуть». Єдиний момент, що викликає усмішку, — це стреплоки Dunlop у комплекті без жодного натяку на відповідні «гнізда» під них на самому інструменті.
Загалом конструкція Arkane — саме те, чого очікуєш від гітари такого класу, але не можна сказати, що інструмент нав’язливо «кричить» про свою цінову категорію. Гітара вирізняється строгим, аристократичним шармом приглушених матових тонів. Але коли всі мої друзі після першого погляду брали цей інструмент у руки — от тоді вони й помічали рідкісну навіть для Custom Shop ретельність та акуратність роботи. Складається відчуття, що гітара зроблена не станком і не руками, а ніби створена самою природою. Серед майстрів Custom Shop останніми роками поширена думка, що гітари верхнього цінового діапазону не слід робити з повністю висушеного дерева — інструмент має «досихати» в руках власника, резонуючи з його музикою, і лише тоді стане саме його гітарою. Що ж, цілком можливо, але це пов’язано з дрібними незручностями: у моєму випадку — дві підточки ладів на Jackson Custom Shop (що особливо неприємно, бо накладка грифа окантована пластиком) і одна на Strat роботи великого Юрія Шишкова. Мсьє Шаваррья, схоже, вважає інакше. Arkane, що потрапив мені на тести, зроблений у 2008 році з повністю висушеного дерева — ані найменших тріщин чи «провалів» по лаку, абсолютно все ідеально, ніби співробітник, відповідальний за фінальний контроль і налаштування, п’ять хвилин тому поклав гітару в кейс.
Ну а тепер — про найголовніше. Про те, чим є Arkane після того, як клацнеш Power і Stand By на своєму підсилювачі. Рівень сигналу потужний. Дуже потужний. Просто нереально потужний. Порівнювати можна лише з дуже й дуже хорошими американськими суперстратами та вдалими старими Fender і Gibson. У гітари виразний пік у зоні верхньої середини, тож звичний рівень гейну доведеться трохи прибрати — звук і без того буде достатньо злий. Пам’ятаєте дилему: у Fender — яскрава атака, а в Gibson — нескінченний сустейн і «царські» обертони? У LAG Arkane є і те, і інше, і третє. Як мсьє Шаваррья вдалося досягти цього з Floyd Rose — таємниця велика є. У результаті кожна нота звучить, як горошина в стручку: рівно, округло й ясно. Важливо пам’ятати: Arkane — гітара сучасна, створена для сьогоднішньої важкої музики, і звучить злегка компресовано, зберігаючи при цьому всю красу обертонів. Можливо, такий характер формується, зокрема, завдяки тим самим тонким прошаркам у «бутерброді» корпусу. Є затерта фраза «гра приносить задоволення». Вибачте за повтор, але гра на Arkane справді приносить задоволення. Мікрофлажолети у свіп-арпеджіо — будь ласка, грізний рик на низьких квінтах — без проблем, довгий-довгий «виття койота» на бенді в соло — прошу, чітка дробь у тремоло — будь ласка. У мене залишилось враження, що ті самі музичні фрази, зіграні на Arkane, сприймаються соковитіше й точніше за фразуванням, ніж на інших моїх гітарах. У загальному саунді гурту звук цієї гітари серйозно додає щільності, не втрачаючи жодних нюансів навіть на не надто доброму апараті.
Само собою, Arkane народжений для Heavy Metal у всіх його іпостасях, і не мало б сенсу писати про його чистий звук, якби не одне «але». Мсьє Шаваррья, схоже, великий жартівник. Бо якщо увімкнути чистий канал і витягнути push-pull, ми з радісним здивуванням почуємо звук класичного Stratocaster. Причому при використанні двох датчиків одночасно отримуємо звучання ближче до 2-го та 4-го положень стратівського перемикача. Як це зроблено без середнього сингла — ще один фокус. Узагалі писати про звук гітари — справа невдячна, тож найкраща порада, яку я можу дати гітаристам сучасної важкої музики щодо Arkane: краще один раз почути, ніж сто разів прочитати. Ідіть і слухайте. А в моєму арсеналі красуня із замку на півночі Франції вже зайняла місце однієї з двох основних гітар.
Владислав Алісов для Lag Guitars
